Вход для сотрудников
Главная / Статьи / Застосування препарату Естронорм для корекції симптомів патологічного клімаксу.

Застосування препарату Естронорм для корекції симптомів патологічного клімаксу.

Застосування препарату Естронорм для корекції симптомів патологічного клімаксу.

           Казак А.В.  к.м.н. доц. кафедри АКУШЕРСТВА І ГІНЕКОЛОГІЇ НМУ імені О.О.Богомольця

           Одночасно із зростанням тривалості життя спостерігається стійка тенденція до збільшення питомої ваги «вікового» населення. Серед усіх жінок кількість осіб постменопаузального віку складає більше 18%. Кожен рік у світі їх кількість збільшується на 25 млн, до кінця цього десятиріччя ця цифра може збільшитись майже вдвічі. До кінця наступного десятиріччя кількість жінок перименопаузального віку перевищить 1 млрд. При цьому вік настання менопаузи залишається відносно стабільним і становить в середньому 49-50 років. Таким чином, більше третини свого життя жінки проживають в менопаузі [1].

            У зв'язку з вищевказаним одним з першочергових завдань сучасної гінекології є покращення якості життя жінок старшої вікової групи.

            Перименопауза – період, що триває майже третину життя жінки, під час якого відбувається завершення репродуктивної функції та згасання рівня статевих гормонів.  Лише половина жінок менопаузального періоду «можуть похвалитися» фізіологічним перебігом клімаксу. В половині випадків розвивається клімактеричний синдром різного ступеню важкості, який  може знизити якість життя на достатньо тривалий проміжок часу. Клімактеричний синдром може проявлятися в пременопаузальному періоді у 36% жінок, з настанням менопаузи - у 35%, протягом 1-1,5 року після менопаузи - у 26%, через 2-5 років після менопаузи - у 3% жінок.

            Розрізняють ранні та пізні прояви патологічного клімаксу. До ранніх відносять «припливи», психосоматичні прояви, порушення функції серцево-судинної системи та інше. Проведене анкетування показало, що найчастішими симптомами були «припливи» жару (98,3%), пітливість (91,2%), відчуття повзання мурашок (43,3%), головний біль (39,6%). Психоемоційні прояви характеризувалися в основному підвищеною стомлюваністю (68,3%), зміною настрою (47,1%), зниженням працездатності (52,8%), погіршенням пам'яті (33,6%) [3]. Пізні прояви менопаузи це остеопороз та хвороба Альцгеймера. Нажаль навіть в теперішній, насичений інформацією, час хвора потрапляє до гінеколога після проходження «семи кіл пекла» суміжних спеціалістів, що подекуди значно ускладнює встановлення довірливих відносин з пацієнткою.

            Тривалий час основним напрямом лікування клімактеричного синдрому була спроба комплексної корекції гормондефіцитного стану замісною гормональною терапією (ЗГТ). Початок застосування ЗГТ припадає на 30-40 роки ХХ сторіччя та характеризується використанням естрогенних препаратів. В наступні роки замісна гормональна терапія переживала бурхливий розквіт. Проводились десятки досліджень, що підтверджували майже абсолютну ефективність замісної гормональної терапії в лікуванні проявів клімактеричного синдрому. Але на початку ХХІ століття в спеціалізованій літературі почали з’являтися поодинокі  відомості про можливі ускладнення ЗГТ, такі, як інфаркт міокарда, ішемічний інсульт, рак молочної залози і порушення гемостазу. У 2002 році опубліковані результати великого багатоцентрового дослідження WHI (Women's Health Initiative - «Ініціатива в ім'я здоров'я жінок»),  яке було достроково припинено через 5 років. Причиною дострокового припинення дослідження послужило збільшення епізодів інфаркту міокарда, інсультів, тромбозів (в тому числі тромбоемболії легеневої артерії), а також збільшення випадків раку молочної залози в групі ЗГТ у порівнянні з групою плацебо. Крім того, частина жінок може мати абсолютні або відносні протипоказання до призначення замісної гормональної терапії.

На тлі отриманих даних з’явилась тенденція до переходу від абсолютного призначення гормональних препаратів до спроб пошуку альтернативи та ретельного аналізу показань. Останнім часом великий інтерес представляє використання фітоестрогенів.

            Рослинні екстракти з давніх-давен використовуються для лікування жіночих захворювань, в тому числі зменшення проявів, асоційованих з менструальним циклом. Експерименти показали, що фітоестрогени дійсно здатні зв'язуватися з тими ж рецепторами, що і естрогени, тільки діють вони набагато слабкіше. Виявлено позитивний вплив фітоестрогенів на обмін ліпідів і кісткову тканину (A Crisafulli, 2005; S М Potter, JA Вашп, 1998, C.Atkmson, Compston, 2004). Крім того, фітоестрогени здатні пригнічувати активність ряду ферментів, що зумовлює їх протипухлинний ефект щодо гормонозалежних новоутворень (в Е. Радзінський, С.В Орлова, 2003). Незважаючи на очевидні позитивні ефекти рослинних естрогенів, накопичені дані не систематизовані. До сьогодні не розроблені чіткі рекомендації щодо їх застосування, в тому числі у жінок, що мають протипоказання до ЗГТ, недостатньо вивчено вплив фітоестрогенів на систему гемостазу, кісткову тканину, ліпідний спектр крові, ендометрій і масу тіла.

            На підставі вищезазначеного увагу спеціаліста не можуть не привернули свічки ЕСТРОНОРМ, що виробляються вітчизняним науково-лікувальним фітоцентром «Авіцена».

            Хімічний склад: ізофлавоноїди, куместрол, лецитин, хлорофіл, октаконазол, сапоніни, стирол, алколоїди, вітаміни В, А, Є, К. Фармакологічні властивості: забезпечує синхронність функціональної активності нервової, ендокринної та імунної систем. Підсилює дезінтоксикацію організму, знижує рівень холестерину в крові. Надає противиразковий та ранозагоювальний ефект (з інструкції до застосування препарату ЕСТРОНОРМ). Застосування  свічок ЕСТРОНОРМ показано при широкому колі патологічних станів і захворювань, що протікають із залученням слизової оболонки піхви.

            З метою вивчення можливостей корекції проявів клімактеричного синдрому фітоестрогенами було проведене дослідження. В процесі виконання роботи було обстежено та проліковано 148 хворих (99 жінок основної та 49 – групи порівняння) зі скаргами на вагінальний дискомфорт. Вік пацієнток, що приймали участь в дослідженні, складав від 44 до 58 років, тривалість захворювання складала від 6 місяців до 3 років. Критеріями включення пацієнток в дослідження були наступні фактори: наявність вагінального дискомфорту; менопаузальний вік жінки; відсутність злоякісних новоутворень та гострих запальних процесів органів малого тазу. Критеріями виключення були: органічна патологія органів  малого тазу та кісток тазу, пухлини органів малого тазу, наявність інфікування вірусом Herpes simplex. Симптоми, що супроводжували клімактеричний синдром, та мікробіологічна картина в групах спостереження були цілком порівнянні. 
            Для лікування основної групи нами застосовано вагінальні свічки «ЕСТРОНОРМ». До традиційного комплексу лікування, який застосовувався у жінок групи порівняння, були  включені полікомпонентні вагінальні свічки з наступним призначенням свічок, що містять живі культури лактобактерій. Лікування проводилося препаратом «ЕСТРОНОРМ» в основній групі і полікомпонентними свічками з наступним призначенням свічок, що містять живі культури лактобактерій, в контрольній: по 1 свічці на ніч протягом 20 днів. Результати проведеного дослідження наведені в таб.1.
Таблиця1
Мікробіологічна картина в основній групі та групі спостереження 
до та після лікування.
Показник
«ЕСТРОНОРМ»
Контрольні препарати
До лікування
Після лікування
До лікування
Після лікування
 Кількість лейкоцитів
(в полі зору/ на слизу)
>20/ до 100
2-3/ -
>20/ до 100
8-10/ -
Лактобацили
В незначній кількості
В значній кількості
В незначній кількості
В незначній кількості
рН піхви
> 4,5
3,8-4,0
> 4,5
> 5
            Як видно з таблиці, під час лікування препаратом «ЕСТРОНОРМ» не відбувається негативного впливу на палички Додерляйна, що призводить до збільшення їх кількості та нормалізації рН піхви.
            У процесі лікування суб'єктивне поліпшення до 7 доби прийому свічок «ЕСТРОНОРМ» відзначили 78% хворих. У всіх жінок зменшилися скарги на свербіж, відчуття печіння, сухості, а також на білі.
            Препарат «ЕСТРОНОРМ» має добру переносимість, побічні явища спостерігаються у невеликої кількості пацієнток у вигляді відчуття короткочасного печіння, що не потребує відміни препарату. 
Таблиця 2
Ефективність корекції локальних проявів клімактеричного синдрому 
в основній та групі спостереження.
 
Локальні прояви клімактеричного синдрому
«ЕСТРОНОРМ»
Контрольні препарати
До лікування
Після лікування
До лікування
Після лікування
Відчуття печіння
87
1
32
12
Подразнення
36
0
14
7
Свербіж
90
4
41
6
Ерозії
16
0
8
0
Сухість
93
7
46
40
            
            В результаті лікування жінок основної групи побічні дії (відчуття печіння) спостерігались у 7 жінок (0,7%). В контрольній групі було відмічено побічні реакції у 6 пацієнток (12,2%).
            Ізофлавони та інші речовини (куместрол, лецитин, хлорофіл, октаконазол, сапоніни, стирол, алколоїди, вітаміни В, А, Є, К), які містяться в екстракті Люцерни посівної також виявляють стимулюючий вплив на репаративні здібності епітелію піхви. 
            Свічки «ЕСТРОНОРМ» продемонструвли хорошу ефективність у терапії проявів клімактеричного синдрому.
            Алергічні реакції на препарат «ЕСТРОНОРМ» зустрічаються рідко.
 
 
Література: 
1. «Эффективная фармакотерапия»; № 55; 2013; стр. 18-25.
И.В. Кузнецова, Ю.Б. Успенская
2. Козлова А.Ю., Изотова Е.В., Петрова Т.Г., *Бгатова Н.П. использование фитоэстрогенов для коррекции состояния слизистой оболочки полости рта и слюнных желез в условиях овариэктомии // Современные проблемы науки и образования. – 2006. – № 3.;

3.Mehta, A. Microbial flora of the vagina / A. Mehta, J. Talwalkar, C.V. Shetty et al. // Microecology and Therapy. 1995. - №23. - P. 1-7.

4. Oseni T., Patel R., Pyle J., Jordan V.C. Selective estrogen receptor modulators and phytoestrogens // Planta Med. 2008. Vol. 74. № 13. P. 1656-1665.

5. Ohmichi M., Tasaka K., Kurachi H., Murata Y. Molecular mechanism of action of selective estrogen receptor modulator in target tissues // Endocr. J. 2005. Vol. 52. № 21. P. 61-67.

6. Maclennan A.H., Broadbent J.L., Lester S., Moore V. Oral oestrogen and combined oestrogen/progestogen therapy versus placebo for hot flushes // Cochrane Database Syst. Rev. 2004. № 4. CD002978.